Розглянуто різноманітні спроби вираження часу в українській мові у порівнянні з іншими - близькоспорідненими, неблизькоспорідненими та неспорідненими мовами. Темпоральні значення не є первинними і розвиваються на основі різноманітних нетемпоральних. Фактичний матеріал, який досліджено, показує, як змінювалось поняття часу в свідомості носіїв тієї чи іншої мови. Чинники, які впливали на формування цієї понятійної категорії, могли бути як природного, так і соціального характеру. Останнє в більшій мірі стосується засобів вираження часу в китайській мові. Дослідження проведено в руслі когнітивної лінгвістики і подає розгляд мовного матеріалу в контексті історії, звичаїв та національного світосприйняття.
