Запропоновано феноменологічне дослідження участі людської особи в добрі, зокрема показано, як її "перебування в добрі" проявляється через досвідчення нею щастя. Стверджується, що переживання щастя пов"язане з особливим феноменологічним змістом даності добра людині та характерними ознаками "вдосконаленої" ціннісної відповіді особи на добро. Досвід щастя грунтується на повноті самовіддання благу, неподільності ставлення людини до добра, особистісному характері її самовіддання, а також на досвіді "спорідненості" між благом і людською особою. Досвід щастя засвідчує перемогу добра та його унікальну роль у житті людини.
В статье предложено феноменологическое исследование участия человека во благе, а в частности показано, как "пребывание во
благе" проявляется в его опыте счастья. Утверждается, что переживание счастья связано з особенным феноменологическим содержанием данности добра человеку и особенностями "усовершенствованного" ценностного ответа личности на добро. Опыт счастья предусматривает полноту самоотдачи благу, неделимость отношения человека к добру, личностный характер его самоотдачи, а также опыт "родства" между благом и человеком. Опыт счастья свидетельствует о триумфе добра и его уникальной роли в жизни человека.
The article offers a phe&nomenological study of the human person"s participation in the good and discusses what his experience of happiness reveals about his relation to the good. It is argued that, phenomenologically speaking, the lived experience of happiness is conditione&d by the peculiar mode of givenness of the good in question, as well as by the certain perfection of the human person"s value response to it. Happiness presupposes the fullness of the human person"s devotion to the good, his undivided affirmation of &its value content, personal character of his selfgiving to, and the experience of being in tune with the good. The lived experience of happiness manifests the victory of the good and its unique place in the human person"s life.