"Самосвідомість та самоповага є базовими цінностями вільної людини. Для того щоб підкорити волелюбний народ, колонізатору потрібно провести значну роботу на ідеологічній ниві. Одразу виникає запитання: із якого часу нам намагаються нав’язати комплекс меншовартості, пов’язаний із такими поняттями, як молодший брат, малоросійство, шароварщина, тезою про малий бездержавний народ? Від Переяслава? Але, за оцінками сучасних істориків, союз із Москвою гетьман розглядав винятково як тимчасовий військовий захист (а не інкорпорацію), який, напевно, сам же й збирався розірвати. Після Полтави? Одна з таких спроб російського режиму «вказати українцям» на їхнє місце в пітерській системі координат відбулася взимку 1740-го, за правління племінниці Пьотра І Анни Іоановни. «Жіноче століття» в російській історії не було сповнене романтики та ніжності. Військовий реванш за «прутську ганьбу» в Петербурзі запланували давно. Щоб заручитися підтримкою козаків, навіть відродили гетьманство, погодилися повернути запорожців напільгових умовах, розпочали титанічне будівництво Української оборонної лінії. Проте, попри військові звитяги кампаній 1735–1739 років, Белградський мир та Нісська конвенція не дали очікуваних результатів. Росії заборонили тримати військовий флот на Ч&орному та Азовському морях, наклали обмеження на чорноморську торгівлю, колишні російські протекторати Велика і Мала Кабарда відновлювали незалежність. Зовнішньополітичний провал підданим необхідно було видати за перемогу, що традиційно можна компенс&увати проведенням яскравого театралізованого дійства".
