Агрономічні наради як засіб модернізації сільського господарства України на початку ХХ століття (на прикладі Полтавської губернії).
The aim of the research is to determine the reasons, form, content and consequences of such a social phenomenon as agronomic meetings (the practice of which was quite common in the southwestern regions of the Russian Empire in the early 20th century, in particular in Poltava region) for the socio-economic development of the country. The research methodology is based ontheprinciples of scientificity, historicism, authors" objectivity, regionalism, as well as the use of general scientific methods such as analysis and synthesis, induction and deduction and specific historical ones, namely, historicalgenetic, historical-comparative and historical-systemic methods. The scientific novelty of the research is characterized by the fact that on the basis of the analysis of little-known historical sources, the authors for the first time in national historiography have analyzed the publications of Poltava provincial zemstvo, as well as publications of local agricultural societies, including magazines "Khutorianyn" and "Bulletin of South Russian Animal Husbandry" in terms of the content and consequences of agronomic meetings se&t up by local public activists aimed at the modernization of agricultural production, which was particularly topical during the implementation of Stolypin"s agrarian reform. The importance of the mentioned meetings was: to involve a wide range of peo&ple relating to the agrarian sector in the discussion, among them were not only practitioners, but also well-known theorists from university professors; to disseminate the ideas formulated during the relevant meetings in media, in the process of cons&ultations provided by local agronomists, lectures and conversations with the illiterate population. Along with the analysis of the content of agronomic meetings, the authors paid attention to their socioeconomic reasons and consequences, which, above& all, enables to understand this process in a holistic way, taking into account all the circumstances that directly or indirectly affected the meetings held by the local agricultural society and Poltava provincial zemstvo. Conclusions. As a result of& the research, it was concluded that such a method of the modernization of crop production and animal husbandry as agronomic meetings with participation of not only public figures from among local agricultural societies and zemstvo figures, but also &representatives of central authorities of Poltava province.
Метою дослідження є визначення причин, форми, змісту та наслідків такого соціального явища, як агрономічні збори (практика яких була досить поширеною в південно-західних регіонах Російської& імперії на початку 20 століття, зокрема в Полтаві регіон) для соціально-економічного розвитку країни. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, об’єктивності авторів, регіоналізму, а також на використанні загальнонаукових& методів, таких як аналіз та синтез, індукція та дедукція та конкретних історичних, а саме історико-генетичний, історико-порівняльний та історико-системні методи. Наукова новизна дослідження характеризується тим, що на основі аналізу маловідомих істо&ричних джерел автори вперше у вітчизняній історіографії проаналізували публікації Полтавського губернського земства, а також публікації місцевих сільськогосподарських товариства, включаючи журнали "Хуторянин" та "Вісник південноросійського скотарства&" з точки зору змісту та наслідків агрономічних нарад, організованих місцевими громадськими активістами, спрямованих на модернізацію сільськогосподарського виробництва, що було особливо актуальним під час реалізації аграрної Столипіна реформа. Важлив&ість згаданих зустрічей полягала в тому, щоб залучити до обговорення широке коло людей, що стосуються аграрного сектору, серед них були не лише практики, а й відомі теоретики з університетських викладачів; поширювати ідеї, сформульовані під час відпо&
