Із 2021 року Український центр оцінювання якості освіти пропонуватиме абітурієнтам складати тест або з української мови, або з української мови і літератури. Другий потрібен здебільшого для гуманітарних та соціальних спеціальностей. Філолог, доктор педагогіки і професор кафедри української літератури Львівського університету Володимир Микитюк пояснює, чому всім без винятку школярам, а не тільки майбутнім гуманітаріям, неодмінно потрібне читання української літератури і чим може загрожувати скасування цього обов"язкового ЗНО. «Гнила пасивність» – Франкова цитата, що так чи інакше стосується сьогоднішньої ситуації із комплексним наступом на ті невеликі, але здобутки, у національному житті України після Революції Гідності, зокрема – в освіті. Скасування цього обов’язкового тесту на знання національного письменства для абітурієнтів – це один із деукраїнізаційних заходів. Однак годі говорити про політичні чинники та обставини. Дивує якась приреченість – «гнила пасивність» нашої педагогічної громади, передовсім українських філологів стосовно псевдореформ у літературній освіті. Чому не захищаємо право на свою працю, саму можливість змінювати світ, робити Україну справді українською?
