Напередодні відзначення 88-х роковин трагедії Голодомору-геноциду 1932–1933 років значно активізувалися співробітники Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України та окремі їхні прихильники з числа академічних істориків. Головна мета – ще раз спробувати нав’язати широкій громадськості занижену цифру втрат цієї трагедії в кількості 3,9 мільйона. Скажімо, в Укрінформі вони провели своєрідний марафон (6 годин 43 хвилини), де говорили про все – від рецензування п’єси Олександра Корнійчука «В степах України» до демонстрування встановлених в окупованих районах Донбасу пам’ятників терористам – і нічого конкретного про власне підрахунок жертв, як і не спростували висновків історико-криміналістичної експертизи, проведеної в рамках досудового розслідування Службою Безпеки України.
