Воєнний геноцид під назвою «денацифікація України», який кремль розпочав у лютому минулого року, оживив процес визнання аналогічним злочином влаштований радянським режимом Голодомор. Ці дві теми виявилися настільки співзвучними, що не сприймалися інакше, як вікове прагнення московії знищити українців під корінь. У результаті після 24 лютого 11 держав ухвалили рішення на користь України, а цьогоріч до них приєдналися Болгарія, Бельгія, Ісландія, Франція, Данія та Великобританія. Здавалося, процес нарешті зрушив з мертвої точки і його вже не загальмують проплачені кремлем пропагандисти. Ба більше, Володимир Зеленський під час зарубіжних поїздок в одному «пакеті» зі зброєю для деокупації просить світ визнати ще й геноцид столітньої давності. Але Українане була б собою, якби і в цій святій справі не влаштувала традиційний розбрат. Днями брюссельська інформаційна служба EU Today опублікувала матеріал під назвою «Війна з пам’яттю: хто і навіщо в Україні переслідує дослідників Голодомору-геноциду?». Як з’ясувалося, питання справді болюче і надзвичайно актуальне, оскільки напряму стосується сьогодення. Автори матеріалу теж пов’язують теперішню «денацифікацію і демілітаризацію» українців із тодішнім голодним терором. Причому йдеться не лише про більш від&омі 1932-1933 роки.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
