Проаналізовано близько 80 листів українських вчених: І. Айзенштока, Д. Багалія, О. Дорошкевича, С. Єфремова, А. Кримського, В. Міяковського, М. і О. Новицьких, М. Плевака, П. Руліна й ін. Епістолярій розкриває міжособистісні контакти науковців, є посутнім джерелом для вивчення їхніх біографій, з"ясування творчих намірів і напрацювань, зберігає настрій адресатів, реакції на події й обставини. За листами висвітлено напрями розвитку шевченкознавства 1920-1930-х рр., труднощі організації наукової роботи в київській філії Інституту Тараса Шевченка. Листи містять нову інформацію про особливості підготовки Повних зібрань творів Тараса Шевченка (1927-1929; 1935-1937) - імовірні терміни упорядкування томів, історію виявлення та опрацювання листів (т. 3, 1929) і мистецьких творів (т. 8, 1932). Уперше друкується відгук про четвертий том зібрання (1927) - щоденник поета - історика Михайла Слабченка (лист до Сергія Єфремова від 4 квітня 1927 р.). Епістолярій доповнює інформацію про видання серії мемуарів (1930-1931), присвячених митцю, та "Кобзаря" (1931) з ілюстраціями В. Седляра. Із багатьох задумів шевченкознавців у кореспонденції подано свідчення про підготовку "Словника Шевченкових знайомих", монографії М. Новицького про товариство мочимордів, збірників &за упорядкуванням В. Міяковського про Кирило-Мефодіївське товариство, похорон і перепоховання поета тощо. З листів М. і О. Новицьких вперше стало відомо про задум учених на початку 1930-х рр. перевидати працю О. Кониського "Тарас Шевченко-Грушівський&: хроніка його життя і творчості" (1898, 1901). У листах О. Новицького митцю відводиться першорядна роль у маловивченій на той час частині його творчості - малярстві, насамперед в освоєнні техніки офорту. Поза увагою дослідників Шевченкового Слова не& залишився непоміченим факт культурно-політичного спрямування - упослідження України в російському світі (лист Петра Руліна від 21 серпня 1926 р.). Усі розглянуті листи зберігаються в київських архівах і переважно не друкувалися. Під час підготовки с&татті багато кореспонденцій опрацьовано вперше, а за потреби атрибутовано.
The article analyzes about 80 letters of Ukrainian scientists of I. Aizenshtok, D. Bagalyi, O. Doroshkevych, S. Yefremov, A. Krymskyi, V. Miiakovskyi, M. and O. Novytski, M.& Plevako, P. Rulin and others. They are important source for studying their biographies, clarifying creative intentions and efforts, keep the addressee"s mood and their reactions to events or circumstances. The epistolary expanding the directions of &the development of Shevchenko studies in the 1920"s and 1930"s, the difficulties of organization scientific work in the Kyiv branch of the Taras Shevchenko Institute. The letters contein new information about the peculiarities of the preparation of t&he Complete Collected Works of Taras Shevchenko (1927- 1929; 1935-1937). The probable dates of the arrangement of the volumes, the history of the discovery and researching of the letters (vol. 3, 1929) and artistic works (vol. 8, 1932) are writing in& letters. For the first time, a review of the fourth volume of the collection (the diary of the poet, 1927) by historian Mykhaylo Slabchenko is published (letter to Serhiy Yefremov dated April 4, 1927). In particular, the letters supplement informati&on about the publication of a series of memoirs (1930-1931) dedicated to the poet, and "Kobzar" (1931) with illustrations by V. Sedlyar. From a number of ideas of Shevchenko scholars, the correspondence contains evidences about the preparation of the& "Dictionary of Shevchenko"s Familiars", monographs by M. Novytskyj about the company of mochymords, collections by V. Mijakovskyj about the Cyrylo and Methodius brotherhood, the funeral and reburial of the poet etc. From the letters of M. and O. Now&ytski it first became known about the plan of the scientists republish the work of O. Konyskyi "Taras Shevchenko-Hrushivskyi: a chronicle of his life and work" (1898, 1901) at the beginning of 1930"s. In the letters of O. Novytskyi a primary role is &
