Розглянуто шляхи відтворення культурно маркованої лексики в англомовному перекладі “Казки про Жарт-Птицю…” Всеволода Нестайка. З’ясовано, що перекладач твору В. Баришев, як правило, вдається до використання стратегій адаптації та спрощення, що в більшості випадків є виправданим через вік потенційної читацької аудиторії, недоречність переобтяження казки транскрибованими іншомовними реаліями з поясненнями, які б ускладнювали сприйняття твору дітьми, могли спричинитися до втрати динамічності сюжету. Деякіз індивідуальних авторських неологізмів, позначених яскравим національним колоритом, технічно неможливо відтворити засобами англійської мови, тож перекладач змушений був застосовувати прийоми опущення чи заміни, використовувати функціональні аналоги та ситуативні відповідники. У процесі перекладу ономастичних реалій, зокрема імен головних героїнь, В. Баришев, попри певні неточності, досить вдало застосував творчий підхід, сформувавши в англомовній версії тексту цілісну антропонімну мікросистему, що відповідає жанровій специфіці казки.
Ways of reproduction of culturally marked vocabulary in the English translation of "Tales about the Joking Bird..." by Vsevolod Nestayka are considered. It was found that the translator of the work V. Baryshev, as a &rule, resorts to the use of adaptation and simplification strategies, which in most cases is justified due to the age of the potential readership, the inappropriateness of overloading the fairy tale with transcribed foreign language realities with ex&planations that would complicate the perception of the work by children, could lead to the loss of dynamism of the plot. Some of the individual author"s neologisms, marked by a bright national color, are technically impossible to reproduce by means o&f the English language, so the translator had to use the techniques of omission or replacement, use functional analogues and situational counterparts. In the process of translating onomastic realities, in particular the names of the main characters, &V. Baryshev, despite certain inaccuracies, quite successfully applied a creative approach, forming a complete anthroponymic microsystem in the English version of the text, which corresponds to the genre specifics of the fairy tale.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
