Антиукраїнська політика у викладанні історії України за міністра Д.Табачника (2010 – початок 2014). Метою статті є аналіз антиукраїнської політики в історичній освіті за міністра освіти і науки України Д. Табачника (2010 – початок 2014 рр.). Дослідженняідеологічного наступу вкрай важливо для того, аби ідентифікувати та протидіяти подібним небезпекам у майбутньому. Задля цього було здійснено ретроспективний аналіз діяльності Д. Табачника та виділено етапи та методи його деструктивної діяльності. Наукова новизна полягає у дослідженні антиукраїнської політики Д. Табачника в сфері історичної освіти. Виділено етапи деструктивної діяльності міністра освіти і науки, який всю силу адміністративного апарату держави спрямував на руйнацію української ідентичності передовсім в історичній освіті. Висновки. В ході дослідження встановлено, що міністр освіти і науки України Д. Табачник за президентства В. Януковича здійснював системні заходи з нищення української національної ідентичності та впровадження в історичну освіту ідей «русского мира». З цією метою було проведено низку ідеологічних диверсій: 1) операція «спільний підручник з історії» для школярів (2010); 2) операція «спільний посібник» для вчителів історії (2010-2012); 3) перегляд навчальних програм з &історії з метою деукраїнізації молодого покоління українців, що супроводжувалось вилученням з програм поняття «Україна», «українська держава» та історичних постатей Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Івана Франка, Лесі Укра&їнки – символів України (2012); 4) суттєве скорочення часу на вивчення доленосних подій вітчизняної історії в пропедевтичному курсі історії; 5) перегляд програм Зовнішнього незалежного оцінювання та вилучення з них діячів Організації українських наці&оналістів С. Бандери та Р. Шухевича (2013); 6) введення до програми ЗНО радянських діячів Петровського, П’ятакова, Щорса, Хрущова (2013). Діяльність міністра освіти і науки Д. Табачника нанесла значну шкоду історичній освіті України. Головна мета йог&о дій полягала у розчиненні української ідентичності та нівелюванні національних цінностей. Молодому поколінню українців прищеплювалось зневажливе ставлення до своєї країни, її історії та культури. Натомість через насаджування меншовартості робились &спроби включити Україну в орбіту «русского мира». Проте, антиукраїнська політика Д. Табачника наразилася на громадський супротив та не мала значного успіху.
