Втрата зору у ранньому дитинстві не стала перепоною для отримання ґрунтовної
освіти. До 19 років навчався вдома. Щасливим у його житті став день, коли старший брат Костянтин привіз з Одеси першу книгу, надруковану рельєфним шрифтом спеціально для незрячих. Він швидко і досконало опанував систему Брайля, за допомогою братів вивчив навіть іноземні мови: німецьку і французьку, а згодом ще й латину та грецьку. а етики. Зайнятися маловідомою тоді наукою – тифлологією або тифлопедагогікою, тобто методикою освіти незрячих людей – його спонукали зокрема зустрічі з учасниками Першої світової війни, які втратили зір. Він часто відвідував військові шпиталі й притулки для інвалідів війни, розмовляв з воїнами, які втратили зір, піднімав їм дух, допомагав знайти місце в житті. Головне місце у науковому доробку О. Щербини посідають його студії, зосереджені на проблемах тлумачення логіки і гносеології Канта.
