Відзначаючи особливу роль рідної школи в житті нації, Ю. Федькович писав: «Дитина без школи; що рільник без поля, Що рілля без плуга; що гола стодола». Боровся за народну українську школу, яка сприяла б піднесенню культурно-освітнього рівня та національної свідомості народу, дбала про плекання історичної пам’яті поколінь та справжнього патріотизму через вивчення рідної мови. Прагнув реорганізувати тогочасну систему освіти на Буковині відповідно до потреб української нації, виступав з промовами на повітових вчительських конференціях (Вижниця, 1871), де виклав свій новий навчальний план, який передбачав зміни гуманітарної і природничої складової у шкільних підручниках, а також заміну етимологічного правопису на фонетичний.
