Поступ польської інтелектуальної культури став основним мотивом у заснуванні у 1873р. у Львові видання «Przewodnik Naukowy i Literacki». На його сторінках висвітлювалися й обговорювалися питання науки та літератури. У часописі виразно домінувала історична проблематика, що, в основному, стосувалася політичного минулого Речі Посполитої. Також значне місце займали питання політичного устрою польської держави, в яких дослідники зосереджувалися на пошуку причин втрати суверенітету. У контексті запровадження позитивістських методів дослідження спорадично підіймалися питання стану історичних досліджень, завдань і методів історичних студій. Потреба утримувати рівень науковості та читацької зацікавленості змушувала редакцію балансувати між «чистими» дослідженнями, презентованими представниками академічних установ Львова та Кракова, й історико-літературними нарисами, до створення яких залучалися історики-аматори та письменники. Вони наповнювали виданняматеріалами, що вирізнялися привабливістю та, переважно, апелювали до ностальгійних почуттів «за старими часами» чи носили повчальний характер. Таким чином, досліджуваний часопис постає виданням, що відображало основні тенденції розвитку по&льської історичної науки в Галичині 1870-х – початку 1880-хрр. Журнал став осередком, довкола якого об’єдналося широке коло фахових дослідників старовини, більшість з яких жили та працювали у Галичині. З огляду на те, що понад половина авторів виданн&я молодшого покоління навчалися у К.Ліске, часопис можна розглядати і як презентаційну платформу здобутків львівської історико-дидактичної школи. Назагал перший етап діяльності цього криптоісторичного за своїм характером видання був важливим щабле&м у професіоналізації історичних студій у Львові, підготувавши постання у 1887р. першого польського фахового історичного журналу «Kwartalnik Historyczny»
